Новини

Назад

Непохитний Свідок віри єпископ Ян Цєнські (7 січня 1907 — 26 грудня 1992)

: 780 2022-12-31 09:46:27

Історичні джерела вказують на те, що майбутній священик Ян Цєнські (котрий народився у 1905 році) вже з малку зростав в атмосфері глибокого релігійного та інтелектуального виховання. Мабуть ця атмосфера виховання відіграла вирішальну роль у його життєвому виборі. Хоча як згадували його родичі та знайомі, молодий Ян міг і не стати священиком адже в юності вступив і школу кавалерійських кадетів та навіть мав романтичні стосунки з чарівною дворянкою з Вільна. Однак згодом Боже провидіння розпорядилося його життям інакше. Бажання стати священиком було набагато сильнішим. Можливо такому вибору посприяли його близькі та родичі Адже його старший брат Володимир став священиком, п’ятеро двоюрідних братів стали священиками та дві двоюрідні сестри обрали шлях богопосвяченого життя.

Тому у 1933 році він подав необхідні документи до Вищої Духовної Семінарії у Львові. Цікавим є той факт що характеристику до семінарії йому писав настоятель парафії в Городенці о. Міхал Собейко: «Ян Цєнські був морально бездоганним. Сумлінно виконував релігійні обов’язки, постійно приймав участь у святій Літургії, часто сповідався і приймав святе Причастя. Це мало значний і позитивний вплив на місцевих парафіян».

Формація в семінарії була поєднана водночас з навчанням у Львівському Університеті Яна Казимира. Студент та семінарист Ян Ценські брав активну участь як в університетському житті так і в семінарійному. Про те що він мав хист до науки свідчить також той факт, що він належав до «Наукового читацького кола семінаристів Духовної Семінарії латинського обряду ім. Петра Скарги». Після п’яти років навчання Ян Цєнські отримав священичі свячення 26 червня 1938 року у Львівській Митрополичій Катедрі з рук архієпископа Болеслава Твардовського. Через чотири дні отримав ступінь магістра богослов’я.

Після свячень молодий неопресвітер одразу ж був скерований до служіння у парафії Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Золочеві. Парафія на той час нараховувала більш ніж 8400 парафіян. Отець Ян на той час служив в парафії як вікарій натомість настоятелем і деканом Золочівського деканату був о. Каєтан Грушецький. Окрім здійснення літургії молодий вікарій проводив також лекції релігії в школі у період 1938-1944 р. Під час ІІ світової війни катехизація вже відбувалася у приватних оселях парафіян. Окрім цього о. Ян полюбляв проводити час із молоддю, та неодноразово організовував мандрівки навколишніми лісами, таким чином допомагав молодим людям пізнавати красу Творця в навколишньому середовищі та розвивав любов до природи.

У період від 1939 року до 1945 року мешканці Золочева переживали буремні часи адже місто почало потерпати спочатку від радянської окупації, згодом від німецької і зрештою знову від повернення радянської влади. Незважаючи на зміну влади мешканці Золочева та околиць незмінно могли розраховувати на душпастирське служіння отця Яна Цєнського, котрий ніколи не робив різниці між людьми з огляду на їх статус, національність чи релігійну приналежність.

Хоча радянська влада всілякими способами неодноразово змушувала отця Яна покинути Золочів, однак він завдяки Божому провидінню та великій незламності духу все таки зумів залишитись для своєї пастви вірним і дбайливим пастирем. Попри те, що мав змогу в будь який момент виїхати до Польщі він залишився одним з небагатьох священиків на території сучасної Західної України. Мешканці Золочева надзвичайно сильно цінували цей вибір душпастиря і за його невтомне служіння завжди щедро віддячували, забезпечуючи харчами та всілякою допомогою.

Будучи єдиним римо-католицьким священиком на Золочівщині отець Ян безперервно звершував Євхаристію, сповідав, відвідував хворих, благословляв подружжя та здійснював поховання. Надзвичайно важливою рисою його служіння була турбота про єдність між християнами. Під час проповідування отець Ян часто наголошував що «Ісус Христос є один для всіх». Ці слова він завжди підтверджував на ділі, від так уділяв святих таїнств християнам різних обрядів та віросповідань. Для мешканців Золочівщини був не лише священиком, але як батько давав мудрі поради в складних життєвих ситуаціях а також найбіднішим верствам населення допомагав матеріально.

Надзвичайно видатною подією у його житті було таємне рукоположення у сан єпископа в 1967 році. Ця подія відбулася за умов суворої секретності в резиденції пимаса Польщі в місті Гнєзно. Головним консекратором був особисто кардинал Стефан Вишинські. Завдяки тому що отець Ян став таємним єпископом його пастирське служіння стало ще більш плідним. Адже маючи єпископську владу він мав змогу висвятити на священиків двох римо-католицьких та двох греко-католицьких отців. Окрім цього єпископ Ян кожного року посвячував єлеї, які таємним чином розповсюджувалися по території сучасної України і передавалися священикам для здійснення святих таїнств.

Нажаль у 1984 році невтомний душпастир почав тяжко хворіти. Тому йому на допомогу прийшов отець Людвік Марко і в якості вікарія допомагав у служінні. Згодом стан його здоров’я почав постійно погіршуватись але не зважаючи навіть на те що він не міг виходити з дому він й надалі не переставав сповідати парафіян у своїй оселі та давати їм мудрі поради. У вересні 1992 року до Золочева прибули сестри Служебниці Пресвятого Серця Ісусового для того щоб огорнути своєю опікою кволого душпастиря а також щоб розпочати катехетичну діяльність в парафіяльній спільноті. Єпископ Ян відійшов до Господа 26 грудня 1992 року. Під час похоронних урочистостей провести в останню путь жертовного душпастиря зібралося декілька тисяч вірних, десятки священиків латинського та візантійського, обрядів православних отців а також декілька єпископів.

Сьогодні минуло вже 30 років від його смерті, однак єпископ Ян Цєнські й надалі залишається в нашій пам’яті та в наших серцях як незламний захисник віри, завдяки якому наша парафіяльна спільнота існує та й надалі зростає у святості.

о. Андрій Безкоровайний

Автор : Андрій Безкоровайний

---

Назад