Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста

Молитва і Святі Таїнства, самозречення у носінні простого, скромного щоденного хреста. А водночас радість та терпеливість. Усе це шлях сестер до повноти Божого життя, котрий є метою їхньої справи. Черпаючи з цього джерела душею та тілом, молитвою і працею, усе своє життя сестри вшановують Бога, щоб потім любити і прославляти Його у нескінченному та невимовному щасті.

Харизма згромадження:

Бог у нескінченному своєму милосерді покликав Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста віддавати славу Пресвятій Трійці, жити Євангелієм, присвячуючи себе апостольству та служінню незрячим, також і «незрячим» душевно і винагороджувати духовну сліпоту світу.

Сестри, піклуючись про незрячих на кожному етапі їхнього життя, прагнуть навчити своїх підопічних нести хрест з любові до Бога і таким чином ставали частиною справи Відкуплення. З хреста людей незрячих та сестер, з’єднаного із стражданнями Христа, виростає апостольство «незрячих душею», тобто людей далеких від Бога внаслідок невіри чи гріха, людей із очима заплющеними на духовний світ, охоплених сумнівами чи зламаних життєвими випробуваннями, тих, що не розуміють сенсу страждань. Сестри відкриті на потреби світу, беруть участь у катехетичних, екуменічних, місійних та апостольських завданнях Церкви.

Девізи згромадження:

"Caritas Christi urget nos" i "Pax et gaudium in Cruce"

У цих двох гаслах, розміщених на гербі згромадження, міститься ціла програма життя сестер. Усе у цьому житті має випливати з любові до Христа. Єдиною причиною усіх думок, слів та вчинків має бути любов зачерпнута з Ісусового Серця. І ця любов повинна повертатися до Нього у вчинках милосердя, спрямованих на Нього через ближніх.

Історія:

Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста заснувала незряча Мати Єлизавета Роза Чацька. Від початку існування згромадження сестри тісно співпрацювали із світськими особами. Сершу було засноване у Варшаві Товариство Опіки над Незрячими і підпорядковані йому осередки опіки.

Мати Єлизавета Роза Чацька народилася у 1876 р. у Білій Церкві в Україні. Була правнучкою засновника Кременецького ліцею, Тадея Чацького. Єлизавета Чацька з дитинства мали проблеми із зором, а у віці 22 років остаточно втратила зір. Цей удар вона прийняла, як дар Божий та покликання допомагати людям обтяженим аналогічним каліцтвом. Незрячі люди були на той час позбавлені належної опіки. Роза Чацька протягом 10 років знайомилася з іноземними закладами для незрячих та самостійно навчалася тифлології.

Вона поставила собі за мету навчитися готувати людей із вадами зору до повноцінного життя у суспільстві зрячих людей, дати їм відповідну підготовку та професійну освіту, але перш за все показати сенс життя через укріплення віри в Бога та відкритість на інших людей. Так було створене Товариство Опіки над Незрячими, котре існує до сьогодні та тісно співпрацює зі Згромадженням.

У 1914 – 18рр. Роза Чацька перебуває у Житомирі і переживає цей час, як реколекції: час підготовки до чернечого життя. Тоді теж починають з’являтися думки про створення нового чернечого згромадження, котре могло би служити незрячим. Отримавши дозвіл Луцько-Житомирського єпископа Мати Чацька приймає габіт ІІІ Францисканського Ордену. А 15 серпня 1917 року складає вічні обіти, приймаючи ім’я с. Єлизавети від Розіп’ятого Господа Ісуса. У травні 1918 року повертається до Варшави. Там займається реорганізацією занепалих в наслідок війни осередків та починає приймати перших кандидаток до нового згромадження.

У 1922 році у Лясках під Варшавою з’являється осідок, назва якого згодом стане символом усієї Справи.

Мати Чацька відійшла до Господа в опінії святості 15 травня 1961 року.

Генеральний дім:

ul. Piwna 9/11, 00-265 Warszawa,
tel.: +48 (22) 831 -02-21
Генеральна настоятелька Мати Ноемі Врубель

Доми на території архідієцезії:

Полупанівка

С. Людмила (Крайнік Єдита Єлизавета) - настоятелька
+38 (067) 422 24 53
С. Кароліна (Кандафер Анна)
С. Вікторія (Хомякова)

47845 Старий Скалат, Підволочиський район,
Тернопільська область
тел.: +38 (03543) 360-57