Новини

Назад

Канонічна візитація деканату Городок. Парафія св. Мартина в Семенівці

: 3357 2015-03-24 00:00:00

14-15 березня єпископ Леон Малий здійснив канонічну пастирську візитацію парафії св. Мартина у Семенівці (Пустомитівський р-н), де настоятелем служить о. Василь Павелко, канонік Львівського капітулу.

Вважається, що село Семенівка, що знаходиться між Пустомитами та Щирцем, засноване у 1397 році. Перший костел у Семенівці постав у 1460 році разом із заснуванням римо-католицької парафії. У 1532 році храм став філією парафії в Щирці, а відновив її у 1556 році король Сигізмунд Август. Проте самостійність семенівська парафія отримала лише у другій половині XVIII століття.

Фундатором нового костелу у Семенівці у 1721 році стала родина Потоцьких. Про це й досі нагадує їх родинний герб «Пилява» над порталом храму. Якщо уважно придивитися до архітектури костелу, то можна помітити його схожість з єзуїтським костелом у Львові. Освячений у 1722 році єпископом Іваном Шанявським під титулом Св. Мартина семенівський костел дійсно є спрощеною копією львівського храму єзуїтів.

У 1741 році костел розписали фресками. У 1935 році фрески були реставровані художником С. Беньковською.

Спочатку храм мав три вівтарі: головний вівтар Матері Божої Ченстоховської і два бічних – Св. Мартина і Св. Хреста. Під час відновлення храму у 1762 році після пожежі зявилися ще два вівтарі: на честь Св. Яна Непомуки та Св. Антонія Падуанського. Рівно за сто років у головному вівтарі з’явився образ Богородиці, який пізніше став об’єктом особливого вшанування у віруючих.

Костел практично не постраждав під час Першої та Другої світових війн, але у 1946 році був закритий більшовиками. Частина парафіян на чолі з отцем Адамом Габратом виїхала до Польщі, прихвативши із собою образ Божої Матері та частину костельного начиння. Храм совіти використовували як склад мінеральних добрив та колгоспний гараж. За часи радянської влади він тричі горів. Римо-католицькій громаді святиню повернули у 1990 році. Після ремонту у 1991 році костел повторно освятив єпископ Рафаїл Керницький.

 

 



Назад