Новини

Назад

Вишкіл для семінаристів, як працювати з травмами: «Люди питають, як їм тепер жити»

: 111 2023-01-23 20:29:58

21 січня ц.р. у Вищій духовній семінарії св. Йосифа у Львові-Брюховичах відбувся духовно-психологічний вишкіл для семінаристів «Психологічна допомога та духовна підтримка в час війни».

Цей проєкт був створений для семінаристів візантійського і латинського обрядів та буде проведений в усіх католицьких семінаріях України, зокрема у Львівській архідієцезії. Його мета — підготовка майбутнього духовенства до душпастирської опіки та служіння людям, постраждалим від війни: як цивільним, так і військовим.

Тренінги проводить високопрофесійна та міжконфесійна команда, до складу якої входять фахівці-практики: психолог Марія Тракало, керівниця Хабу ментального здоров’я «ДіяТи»; Марія Ярема, доктор біоетики, викладачка у Школі біоетики УКУ; о. Ігор Бойко, доктор морального богослов’я, ректор семінарії Святого Духа (УГКЦ), та о. Олег Саламон (РКЦ), асистент Кафедри корекційної педагогіки та інклюзії ЛНУ, психотерапевт.

Ведучі навчали семінаристів, що таке базові психологічні принципи роботи з людьми, які зазнали втрат, пережили насильство, були свідками травматичних подій або учасниками воєнний дій. Майбутні священники мали змогу обговорити актуальні етично-моральні проблеми, які загострюються підчас війни і вимагають адекватної відповіді. Вони також отримали практичні поради, як організувати душпастирську опіку над особами, які зазнали психотравматизації, перебувають у жалобі та не можуть самостійно подолати кризу віри, що виникла у наслідок перенесеної втрати.

Отець Ігор Бойко, ректор семінарії Святого Духа Львівської архієпархії УГКЦ, розповів CREDO, як визріла ідея такого вишколу та яку мету ставлять перед собою тренери:

— Коли 2014 року розпочалася війна — ми зрозуміли, що її наслідки будуть тривалими. А після повномасштабного вторгнення побачили такий великий страх і паніку в людей, і величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, змушених покинути свій дім і місто, виїжджати з-під окупації та починати життя на новому місці, шукати прихистку, — що було зрозуміло: треба щось робити.

Багато церковних структур — парафій, семінарій, університетів — повідчиняли свої двері і прийняли цих людей, щоб допомогти. Тож праці багато, і для багатьох людей, також і для духовенства, бо ми як священники уже із цим стикаємося: люди приходять до сповіді, на духовний провід і говорять про те, що відчувають ненависть до нападників. Багато в кого близькі на війні, матері тривожаться за своїх дітей, дружини втрачають чоловіків, діти — батьків, і всі вони хочуть знати, як їм жити далі, як їм бути. Тож ми вирішили заручитися підтримкою психотерапевтів, фахівців із морального богослов’я та ділитися досвідом із семінаристами, які є майбутнім Церкви.

Я свого часу, ще 2014 року, мав досвід духовного супроводу родин Героїв Небесної Сотні. Ми зустрічалися двічі на місяць, молилися разом; кожний розповідав про свій досвід, як він переживає втрату, — і ми побачили, що людям такі зустрічі дуже потрібні. Смерть близьких була раптовою, несподіваною, і вони не знали, як собі з нею порадити. Через рік вони вже могли жити далі, рухатися вперед, і, зберігаючи пам’ять про тих, кого втратили, — допомагати іншим.

Про це ми розповідаємо семінаристам, цим досвідом хочемо з ними ділитися, адже наслідки війни будуть тривалими і ми хочемо підготувати майбутнє духовенство нашої Церкви до цих викликів. Самі семінаристи з великим зацікавленням слухали лекції, брали активну участь, ставили запитання та провокували дискусії. Маючи певний досвід спілкування з вимушеними переселенцями у перші місяці війни, вони хотіли отримати відповіді на запитання, чи правильно поводилися з людьми, які пережили драматичні події; чи несвідомо не завдали людям додаткового болю, через брак відповідних знань та досвіду; а також жваво реагували на теми пов’язані із моральними викликами воєнного часу.

Проєкт «Психологічна допомога та духовна підтримка в час війни» започатковано з ініціативи Міжнародної католицької міграційної комісії (ІСМС), завдання якої — захищати і служити біженцям, внутрішньо переміщеним особам, жертвам торгівлі людьми й мігрантам, незалежно від національності та віросповідання. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ICMC разом із представниками найбільших всесвітніх католицьких гуманітарних організацій увійшла до складу Робочої групи «Католицька відповідь для України» і продовжує реагувати на потреби українських біженців та внутрішньо переміщених осіб у партнерстві з локальною Церквою. За допомогою жертводавців ICMC фінансує проєкти у сфері душпастирської опіки, захисту, психічного здоров’я та психосоціального консультування, а також запобігання сексуальному насильству/експлуатації та торгівлі людьми.
Джерело: CREDO

Автор : Віта Якубовська

Назад