Сакральна споруда XVII століття – храм Марії Магдалини у Льовові вже поняд двадцять років є об’єктом особливої уваги вірних латинського обряду. Храм з кінця 80-тих років функціонує як органний зал і станом на зараз, коли це є можливим, спорудою користується громада парафії римо-католицької церкви. Є очевидним, що історично - це храм і повинен належати саме Церкві. Неодноразово про свої права на споруду заявляла сама РКЦ, проте офіційна позиція міської влади Львова не мала характеру чіткості. З одного боку чиновоники заявлали, що є можливою повна передача споруди католикам, проте необхідими є пошуки будівлі для самого органного залу. З другої сторони, очевидним є явне небажання вирішити дану проблему місцевою владою.
У нещодавній розмові із заступником голови Львова із питань розвитку - Андрійом Москаленко, в чию компетенції входить і нагляд за функціонуванням Органного залу, вдалось почути нинішню позицію мерії стосовно даного питання. «Зараз в нас відбувся конкурс на керівника Органного залу. Є активна команда, яка працює, розвиває...ремонтні роботи ведуться, органний зал розвивається. Я не бачу ніяких проблем щодо того, що він там би не мав бути. Є мирне співжиття і римо-католицької громади (вони її використовують), і органний зал активно працює, має велику програму. Тобто ніяких змін немає. Органний зал як львівська комунальна установа підпорядкована Управлінню культури. Є чіткий план-стратегія, дуже сильна команда, яка зараз розвиває...» , - стверджує чиновник.
На аргументи щодо історичного аспекту даного питання (адже будівля є храмом протягом декількох століть) і фактично користування містом вкраденою радянською владою церковною спорудою, яку перетворили на органний зал, на жаль, пролунала та ж відповідь: «Можу ще раз повторити. Зараз знаходиться там органний зал, наскільки я знаю не виникає ніяких конфліктів щодо співіснування римо-католицької громади і органного залу».
Наразі відбувають достатньо активні роботи з відновлення будівлі, в тому числі втрачених фресок. Існую план розвитку Органного залу, тому ймовірно, інвестуючи кошти, міська влада не має ніякого наміру повертати Костел Марії Магдалини у власність РКЦ навіть у довгостроковій перспективі. Як зазначив пан Москаленко: «Ми є за мирне співжиття... наше завдання надавати той чи інший продукт громаді міста Львова. Якщо сьогодні ми бачимо великий наплив кількості людей і запиту (маючи на увазі органний зал), то ми вважаюмо що це важливо підтримати, і коштами з бюджету так само підтримуємо. Звичайно, дуже багато всього ще треба зробити, але мирне співжиття і така робота на благо... Наше завдання є в тому аби збалансувати максимально співіснування...якщо виникають якісь питання ми збираємось, обговорюємо, враховуємо думку...»
Чому, здавалося б в демократичній державі, яка хоче позбутись ран та слідів комуністичного минулого, влада не хоче розуміти, що користуючись відібраним колись у церкви майном, ми фактично є не кращими за «червоних крадіїв» і зважати на «попит органного залу» в даній ситуації є не зовсім коректним. Парафіяни храму Марії Магдалини, особливо старше покоління, не розуміє чому в місці, де вони були охрещені, брали шлюб, не може повноцінно функціонувати церква в сучасній Україні.
Як відомо, були спроби добитись справедливості через суд. Проте, судова влада в Україні так і не стала на бік громади парафії Марії Магдалини. Наразі справа знаходиться в Європейському суді з прав людини.
Питання повернення храмів римо-католицькій громаді є актуальним не лише у Львові, а й у багатьох інших містах України. Що Це? Банальне небажання віддавати майно його історичним власникам? Чи можливо упереджене, не об’єктивне ставлення до католицької церкви, як такої?
За словами о. Олександра Кусого, відповідального за Душпастирство ЗМІ Львівської Архидієцезії РКЦ: «Ми не проти того, щоб там був органний зал, були концерти духовної музики...при умові, що це буде власність Церкви, ми зможемо це відновити. Нам було запроновано спільно відновляти храм. Добре, тільки самі спонсори (бо більшість храмів відновляється з певних фондів, які є поза Україною) питаються для кого це буде зроблено. Якщо це не є наша власність, ми не можемо навіть просити про допомогу...І не є це справа добра, коли священик не може відправити Службу в будь-який час...залу, де би діти могли зустрітись на катихезу також немає...Ну і плюс, оці не заплановані Служби – похорон, також весілля відправити»
Про проблему інформоване вище керівництво Католицької церкви, також мало місце обговорення конфлікту на рівні українсько-польських відносин. Архиєпископ Львівський – Мечислав Мокшицький має відвагу і наполегливість заявляти про актуальність даного питання кожного разу, коли це є можливим і перед Апостольською столицею, а також серед політичної еліти. Маємо надію, що в кінцевому підсумку костел Марії Магдалини у Львові відродиться як повноцінний храм та історична справедливість буде відновлена.
Назар Майхрич