Новини

Назад

Діва Марія Ченстоховська

: 2864 2015-08-26 00:00:00

Сьогодні Римо-Католицька Церква згадує в Літургії Пресвяту Діву Марію Ченстоховську. І хоч ікона Матері Божої знаходиться в Польщі, проте життя та історія того образу тісно повязані зі Львовом та нашою архідієцезією.

Згідно середньовічного запису, ікона Ченстоховської Божої Матері написана Євангелістом Лукою на кришці столу Пресвятої Родини з Назарету. Також традиція передає нам те, що Пречиста Діва, як тільки узріла даний Образ, обдарувала його незліченними ласками для людей, що перед тим Образом свої молитви будуть заносити.

Перекази також повідомляють, що в 66 — 67 роках, під час нашестя римських військ на чолі з Віспасіаном і Титом, християни втекли в містечко Пеллу. Разом з іншими святинями вони переховали в печерах і цей образ Богоматері. У 326 році, коли свята цариця Олена звершила прощу до Єрусалиму для поклоніння святим місцям і віднайшла Хрест Господній, та отримала в дар від місцевих християн цю ікону, перевезла її до Константинополя і помістила в палацовій каплиці, де святиня знаходилася протягом п`яти століть.

Появу чудотворної ікони, на наших галицьких землях джерела фіксують близько другої половини XII століття. За яких саме обставин, не уточнюється, але перед тим ікона ніби побувала в Болгарії, Моравії і Чехії. Також існує легенда, що ця ікона перебувала в Києві і що для неї власне була збудована Десятинна Церква.

В другій половині ХІІІ ст. король Лев Данилович (1228-1301), син короля Данила, привіз її до міста Львова де за даною ним обітницею мала бути зведена відповідна святиня. Зокрема Бартоломей Зіморович у своїй праці “Leopolis triplex“ стверджував, що король Лев I Данилович віддав на тимчасове зберігання ікону Богородиці, мальовану самим Євангелістом Лукою, до монастиря святого Онуфрія.

На жаль, з невідомих причин королю Леву свого слова дотримати не вдалося, а саму ікону перевезено до замкової каплиці в Белзі. Припускається, що саме таким чином король Лев хотів вберегти безцінну святиню від долі інших святинь, що були насильно вивезені з Києва до Москви чи Володимира на Клязьмі.

Та все ж набожний люд таки вважає, що власне недотримання цієї обітниці стало причиною згону короля Лева та його прямих нащадків. Наслідком чого остаточне припинення королівського роду Романовичів, та врешті перехід його володінь за династичним правом успадкування до найближче споріднених з ними П’ястів.

Після переходу галицьких земель до князя Владислава Опольського на древній Белз, як гієни, на старого лева напали литовці з татарами і взяли місто в облогу. Князь Владислав наказав винести ікону і поставити на фортечні мури. Татари, обстрілюючи замок, влучили стрілою в ікону. На військо бусурманів впав густий туман… це викликало великий переляк у ворогів, і татари в паніці побігли. Литовцям нічого не залишилось як тільки зняти облогу з міста.

Князь Владислав вирішив перевезти ікону з Белза до родинного Ополя, але вже в дорозі за об’явленням Пресвятої Богородиці змінює свою постанову і залишає Пречесну Ікону в Ченстохові. З того часу Чесний Образ Пресвятої Богородиці став називатися Ченстоховським.

На початку XV ст. обитель на Ясній Горі була пограбована гуситами. За однією з легенд, забравши всі монастирські скарби, вони хотіли викрасти і чудотворний образ, але невидима сила утримувала коней, і віз зі святинею не рушив з місця. У люті один з грабіжників скинув святу ікону на землю, а інший ударив шаблею по обличчю. Тут же справедлива кара спіткала всіх: першого розірвало на частини, у другого відсохла рука, інші впали як мертві або уражені були сліпотою.

В середині XVII століття шведський король Карл Х Густав, взявши Варшаву і Краків, програв під Ченстоховським монастирем на Ясній Горі. Ясногурський монастир став символом опору Речі Посполитої проти шведської навали, чим надихнув країну на спротив. Допомога і заступництво Цариці Небесної підбадьорили народ, а король Ян II Казимир, повернувшись до Львова, посвятив свою державу з підданими народами заступництву Божій Матері, як Королеві Польщі.

З другої половини XVII ст. ікону стали прикрашати спеціально виготовленими для неї змінними ризами.

Лицарі елітної кавалерії Речі Посполитої – крилаті гусари мали на своїх кірасах, окрім традиційного рицарського хреста, образ Матері Божої Ченстоховської. Цей же образ прикрашав ринграфи (нагрудники) вояків антиросійських повстань, зокрема часів Барської конфедерації і повстання Костюшка.

Ченстоховський образ став справжнім символом антимосковської боротьби, за що російські деспоти називали Матір Божу Ченстоховську “чорною реакціонеркою“. Також завдячуємо Гетьманці Непереможній за “Чудо над Віслою“, а саме за перемогу над більшовиками в 1920 році.

Ще далекого 8 вересня 1717 року на підставі декрету Папи Римського Климента ХІ ікона була коронована. Це був перший випадок коронації ікони поза Римом. В ніч з 22 на 23 жовтня 1909 року корони були викрадені. Повторна коронація відбулася 22 травня 1910 року на підставі декрету Папи Пія Х.

Ікона Богородиці Ченстоховської від віків почитається однаково як католиками, так і православними.

До Богородиці Ченстоховської звертаються по допомогу від нападів “чорної хвороби“, пошестей, вогнестрільних поранень і ран від холодної зброї, глухоти та німоти. Безутішні родичі моляться за безвісті пропавшими на війні, а самі військові зокрема вшановують Матір Божу Ченстоховську як Гетьманку Непереможну.

День вшанування ікони у католиків – 26 серпня – був офіційно затверджений в 1931 році Папою Пієм ХІ. У православних Богородицю Ченстоховську вшановують 19 березня та 9 вересня.

о. Ярослав Масюк



Назад