Шановні отці та богопосвячені особи! Дорога молоде!
Отто Фабер, який перейшов з англіканізму на католицизм, сказав про свою попередню спільноту так: „Відколи ми вигнали Матір Божу за двері, наше християнство почало висихати щораз більше. Воно почало вегетувати. Якщо ж воно заново захоче зацвісти, ми повинні знову увести до Англіканської Церкви Діви Марії”.
На щастя, католики, не викинули з нашого життя Божої Матері. Ми не сказали, як в протестантському русі, що Її не потребуємо. Ми завжди приходимо до Неї, і потребуємо Її опіки.
Тому наша цьогорічна зустріч має заклик: „Ось я, слугиня Господня, нехай мені станеться по Твоєму слову ”. Ця добре нам знана відповідь Марії, яку вона дала Архангелу Гавриїлу в часі Благовіщення, стає сьогодні закликом і для нас. Ми приймаємо ці слова як вказівки на дорозі життя. Адже Бог закликає нас до того, щоб ми як Марія відповіли на Його слово і самі стали знаком, свідками i знаряддями виконання Його волі, щоб ми показали тим, які Його не знають чи нехтують Ним.
Ми приймаємо сьогодні ці слова Марії разом з усією Її вірою, завдяки якій вона змогла прийняти Боже Слово. Ми захоплюємось Її великою відвагою, яка дозволила Їй, не зважаючи на багато питань та сумнівів, погодитись прийняти своє майбутнє життя, яке ставало для Неї великою таємницею.
Коли ми приймаємо ці слова, ми повинні довіритись Богові та відважно прийняти Його запрошення до участі в справі спасіння, тобто в наближенні навчання Ісуса іншим людям.
Святий Йоан Павло ІІ на зустрічі із молоддю в Дамаску сказав: „Завжди намагайтеся мати близькі відносини з Господом життя, перебуваючи в Його присутності на молитві, пізнаванні Писання, участі в Євхаристії та через таїнство сповіді. Таким чином ви будете формувати i зміцнювати в собі «внутрішню людину», як писав про це апостол Павло. Щирий зв`язок з Христом – це секрет плідного життя, бо воно зосереджується на тому, що є справді важливе – на діалозі з Тим, хто є нашим Творцем і Спасителем. Завдяки цьому ваше життя не буде поверхневим, але глибоко закоріненим в цінностях духовних, моральних і людських, які є суттю всякого існування і всякого життя”.
Мої Дорогі!
Француз Дениєл Анж у 1950 році вступив до ордену бенедиктинців. Він вивчав філософію і богослівʼя. Двадцять років він служив в місії в Руанді. Аж в 49 років прийняв свячення і став священником. Він заснував міжнародну школу молитви, яку назвав: „Молодь - Світло”. Він провів 220 євангелізаційних подорожей до 42-ох країн. Став автором багатьох книг на релігійну тему, які скеровував до молодих людей.
На одній зустрічі він розповів про євангелізацію в певній французькій школі, яка була відомою, i навіть більше яка гордилася з того що була цілком атеїстичною. Молодь не виражала зацікавлення тим, про що він говорив. Відкрито показувала свою байдужість. І тоді він почув: „Денієль, сьогодні так жарко, ми змучені. Прийди іншого дня, тоді послухаємо тебе.”. Один хлопець підійшов до нього і з насмішкою сказав: „Ти говориш нам про Бога. To покажи нам того свого Бога ”. Денієль, не задумуючись сказав йому: „Добре, прийди до нашого храму у вівторок на 18-ту годину”. Коли отець Денієль виходив з класу, думав: що я йому покажу? В цій годині завжди відбувалась адорація та Свята Меса. У вівторок, коли отець проводив виставлення пресвятих дарів, він побачив цього хлопця в храмі. Адорація закінчилась особистим благословенням кожного присутнього. Коли Денієль зупинився з монстранцією перед тим хлопцем, він молився про віру для нього. A після Святої Меси хлопець прийшов до нього і сказав, що вірить. Для отця Денієля це був
справжній шок, але так було. Згодом цей учень привів до Церкви кількох своїх товаришів.
Це свідчення отця Денієля є для нас зміцненням і разом з тим підказкою як євангелізувати сучасний світ. Не треба чогось надзвичайного. Вистачить вірити. Бо як же він привів до Бога цього хлопця? Лише вірою і молитвою.
Він також пішов колись за Божим Словом як Марія і сказав Ісусові: ось я, нехай в моєму житті все буде згідно з Твоїм Словом. Він також колись віддав Ісусові своє життя і став свідком Євангелія.
Отже, що заважає нам, щоб зробити так само?
Що заважає нам запросити друзів до храму і показати їм Пресвяте Таїнство? Щоб молитвою і нашою поведінкою показати свою віру? Адже Ісус сказав: „Отак нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого, що на небі”.
Тому повертаймося додому, свідомі свого покликання – свідчити про свою віру в Бога, який є Істиною, Дорогою і Життям. Повертаймося у наші сімʼї, парафії, школи як справжні християни, які читають Святе Писання, моляться і приймають багацтво святих Таїнств. Часто приступаймо до Святого Причастя, щоб крокувати разом з Ісусом, бо Він пообіцяв нам: „Хто йтиме за мною, не ходитиме в темряві, a матиме світло життя ”.
Нехай в усіх нас перебуває світло Христа, щоб ми будували Боже Царство правди і добра. Царство любові і прощення. Царство Миру і взаємоповаги.
Нехай це стане плодом цієї нашої зустрічі і принесе нам радість ставання Христовими учнями і свідками віри.
Амінь.
АДМ, Брюховичі, 8 вересня 2019