Папа Франциск підбив підсумки своєї Апостольської подорожі до Польща. Пропонуємо повний текст катехези під час Загальної аудієнції у середу, 3 серпня.
Дорогі брати і сестри, доброго дня!
Сьогодні я хотів би коротко поміркувати над Апостольським візитом, який я здійснив останніми днями до Польщі.
Приводом до нього був Світовий День Молоді, який мав місце через 25 років після того історичного, що відбувався в Ченстохові, невдовзі після падіння "залізної завіси". Протягом цього чверть століття змінилася Польща, Європа та світ, а цей Світовий День Молоді став пророчим знаком для Польщі, для Європи і для всього світу.
Нове покоління молодих людей, спадкоємців і продовжувачів паломництва, яку розпочав святий Йоан Павло II, дало відповідь на виклики сьогоднішнього дня, дало знак надії, а цей знак має ім`я - братерство. Бо саме в цьому світі, який знаходиться у стані війни, необхідно братерство, потрібна близькість, потрібен діалог, потрібна дружба. А коли є братерство - це знак надії.
Почнемо саме від молодих, які були першим мотивом цієї подорожі. У черговий раз вони відгукнулися на заклик: прибули з усього світу, деякі з них присутні тут. Це було свято кольорів, різних облич, мов, різних часів. Не знаю, як вони це роблять. Говорять різними мовами, але їм вдається зрозуміти. Чому? Тому що у них є ця воля, щоб слідувати разом, будувати мости, волю братерства. Прийшли також зі своїми ранами, зі своїми запитаннями, але, перш за все, з радістю зустрічі. У черговий раз вони створили мозаїку братерства. Можна говорити про мозаїку братерства. Символічний образ Світового Дня Молоді - це різнокольорове море прапорів, якими розмахує молодь: насправді під час Світового Дня Молоді прапори народів стають красивішими, так би мовити, "очищаються", і навіть прапори країн, які знаходяться між собою в конфлікті, розвіюються один поряд з іншим. І це гарно, також тут є прапори, покажіть їх!
Під час цього свого великого ювілейного зібрання молодь світу прийняла послання милосердя, щоб донести його скрізь у вчинках милосердя щодо душі та тіла. Дякую всій молоді, яка приїхала до Кракова! І спасибі тим, хто з нами з`єднався з будь-якого кінця Землі! Бо у багатьох країнах були організовані малі Дні Молоді, у єдності з тим, що відбувався у Кракові. Нехай отриманий вами подарунок стане щоденною відповіддю на заклик Бога.
Спогад, повний любові, скеровую до Сусанни, дівчини з Риму, з цієї дієцезії, яка померла у Відні, практично відразу після участі в Світовому Дні Молоді. Нехай Господь, який, безсумнівно, прийняв її в небі, втішить членів її родини та друзів.
Під час цієї поїздки я відвідав також санктуарій у Ченстохові. Перед іконою Матері Божої я отримав дар погляду Матері, яка є, насамперед, Матір`ю польського народу, цього благородного народу, котрий багато перетерпів, і який завдяки силі віри та Її материнської руки завжди піднімався знову. Я привітав тут деяких поляків. Ви - прекрасні!
Там, під цим поглядом, можна зрозуміти духовний сенс паломництва цього народу, історія якого нерозривно пов`язана із хрестом Христа. Тут він відчутно торкається віри святого віруючого люду Божого, який зберігає надію під час випробувань; і зберігає також цю мудрість, яка є балансом між традицією та інновацією, між минулим і майбутнім. А Польща сьогодні пригадує цілій Європі, що не може бути і мови про майбутнє континенту без заснування його на цінностях, які, в свою чергу, мають в центрі християнське бачення людини. Серед цих цінностей знаходиться милосердя, знаками якого є двоє апостолів - великих дітей польської землі: свята Фаустина Ковальська і святий Йоан Павло II.
Нарешті, ця подорож мала також глобальну перспективу світу, покликаного до відповіді на виклики, пов`язані з загрозливою війною "по шматочках". І тут велике мовчання візиту в Аушвіц-Біркенау було більш красномовним, ніж будь-які слова. У цьому мовчанні я слухав, я відчував присутність всіх душ, які тут загинули. Я відчув співчуття, милосердя Бога, яке деякі святі душі змогли внести також до цієї прірви. У цьому великому мовчанні я молився за всіх жертв насильства і війни. І там, у цьому місці, я зрозумів більше, ніж коли-небудь, значення пам`яті не тільки в якості пам`яті подій минулих днів, але в якості попередження і відповідальності за сьогодні і за завтра, щоб зерно ненависті й насильства, не пустило коріння в борознах історії.
У цій пам`яті війни, багатьох ран і пережитих страждань, багатьох чоловіків і жінок сьогоднішнього дня, які страждають через війни, багато наших братів і сестер. Дивлячись на жорстокість у цьому концтаборі я відразу подумав про жорстокість сьогоднішнього дня. Вона схожа, хоча й не так сконцентрована, як у цьому місці, але присутня в усьому світі, цьому світі, який хворий жорстокістю, ненавистю, скорботою і тому завжди просять про молитву, щоб Господь дарував нам мир.
За все це дякуємо Господу Богу і Діві Марії. І ще раз висловлюю свою подяку президенту Польщі, іншим представникам органів влади, кардиналу архієпископу Кракова і всьому єпископату Польщі, а також усім, хто різними способами зробили можливою цю подію, яка дала Польщі, Європі та світу знак братерства і миру. Я хотів би також подякувати молодим волонтерам, які більше року працювали, щоб провести цю зустріч. Дякую також ЗМІ, людям, які працюють в засобах масової інформації. Велике спасибі за те, що зробили так, аби цей день можна було побачити по всьому світу. Не можу в цьому місці забути Анну Марію Якобіні, італійську журналістку, яка несподівано там померла. Молімося також за неї, яка пішла з цього світу, служачи іншим.
Переклад Католицький Медіа-Центр