Блаженна Марцеліна Даровська
У 113-ту річницю народження для неба бл. Марцеліни Даровської в нашому Язловецькому Санктуарії відбулася урочистість, яку очолив о. єпископ Едвард Кава. Заходи розпочалися Євхаристією, після якої відбулася процесія до гробу блаженної, яка закінчилася спільною молитвою.
Свято збагатив вертеп у виконанні дітей та молоді з парафії Зінькове (Кам’янець-Подільська дієцезія). – пише монастир у Язловці.
Своїм свідченням про суть та складові виховної системи блаженної Марцеліни Даровської ділиться вихованка, а потім монахиня і вихователька сестра Вавжина від Святого Духа (Вєслава Федорук).
Народилася 16 січня 1827 р. в Шуляках (тепер – Жашківський р-н Черкаської обл.) як п’ята дитина в поміщицькій сім’ї Котовичів. Змалечку мріяла стати черницею. У 22 роки вийшла заміж за Кароля Даровського, однак за три роки овдовіла. Продовжуючи мріяти про чернецтво, біля образу Чорної Мадонни в Ченстохові залишила свої шлюбні персні й поклялася жити «у Бозі й для Бога».
Безжалісна тоталітарна радянська влада з великим ентузіазмом боролася із релігійними спорудами, тракторами розтягувались дерев’яні гуцульські церкви, підривалися муровані кірхи та костели, розбиралися синагоги. Однак з людських сердець їй не вдалося витравити віру в Бога. Повної руйнації у радянський час зазнав римо-католицький монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (польською – Zgromadzenie Sióstr Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Marii Panny) у Нижневі.